[Ворсклянец]

Душа бажала лящика... Дуже бажала. Випала нагода - відрядження в місцевість біля с. Горошине на Семенівщині. Наварив гороху, пшона, крупної кукурудзяної каші, здобрив макухою та поїхав. Ловив з 18 до 24 год та з 3 до 6. Лящик, потвора, не з'явився. Коли стемніло - прислав карася. Крупного не було, але приємний, той, якого долонею важко втримати клював стабільно. Чудові краєвиди, відсутність "турИстів", свіже повітря зробили в голові карусель. Покльовки карасика тендітні, ніжні, на відчутті інтуїції активізували усі органи слуху та зору - сидів як сич у темряві, вирячивши очі і прислухаючись до всього... Вже вкотре ловлю себе на думці, що дуже хочу побачити світанок, літній, стрімкий, свіжий. Заради цього і вирушаю на рибалку.
Усім НХНЛ!