Напередодні свята, в минувшу суботу разом з Петром Петровичем Nemo вирішили порибалити на невеличкій річечці.
Яскраве сонце пробудило навколишню природу від сну: серед темних кольорів лісу все частіше стала помітна зелень, чулось щебетання птахів, гудіння бджол та джемелів. А ще солнце почало відчутно припікати шкіру і результати цієї роботи під кінець риболовлі стали добре помітними на наших обличчях
Цього разу мені першому вдалося відкрити рахунок невеликою щукою. Риба спокусилась відразу, як тільки японська їстівна гума була замінена на класичний мансівський твістер класичного ж кольору
Не схотівши підійматись на крутий берег, щука вміло зійшла, виконавши еффектне сальто.
Через деякий час вдалося взяти ще одну зубасту красуню, а потім ще й її мікро-копію
Приємним моментом стала покльовка щуки на 46-го ріджа. Спочатку я серйьозно перепахав потенційну місцинку силіконом, не зарабовивши при цьому жодного клювання, а от ритмічний танок ріджа зробив свою справу, до того ж атака відбулася прямо на моїх очах, коли вже було добре видно рожеву спинку приманки – зненацька атака і миттєвий розворот і шалена боротьба під тріск фрикціону… Чистий адреналін!
Десертом того дня стали спроби спокусити клеників. Рибки з ентузіазмом цікавились всім, що потрапляло в поле їх зору на поверхні води, але традиційно інтерес не завжди призводив до покльовки, а тим більше до результативної покльовки
Та все ж таки, кілька клеників, що стали першими для мене в цьому сезоні, вдалося підманути мікро-коливалочками.
Чудовий день, чудова риболовля і чудова компанія!
PS зустріч з переляканим і геть мокрим лисеням навіала думки про те, що природа завжди потребує нашої уваги і дбайливого ставлення.