[Valentina]

В неділю повернулися на Кийлівські затоки, щоб пройти непройдене.
Толку ніякого, от тільки мені "пощастило" щуку зачепити... і не витягти - лєсочка-то тоненька, ніяких поводків... а щука хапонула балансир всією пащею... бідненька, - мабуть, пропаде. Те, що це була саме щука, сумніватися не прийшлося. Лід прозорий, все як в кіно.
Друге враження, від якого тепер "льодофобія" довго триматиметься, - відчула, що таке тріщить і просідає під тобою тонкий лід. Потім до берега не могла спокійно дійти - ноги не слухались, а від найменшого тріску під підошвою серце ледь не зупинялось. Ноги - зупинялись. А
все тому, що нема чого шастати по місцях, де люди не ходять!

Окуня бачили всі і всякого, наших десяток малявок нікого не здивують - фото не робила. Кльову не знайшли.

Відео - для підтримки і оновлення мого каналу, прошу потратити для моєї користі цих 1.50 хвилинки. Дякую!