Після довгих роздумів куди ж податись на риболовлю, вирішили поїхати порибалити з човна, все ж таки на дворі пізня осінь – пора трофеїв і т.д. і т.п.
Виїжджати домовились у ніч на проти суботи, звичайно, щоб якомога раніше прибути на «всім секретні точки»
Збирався довго і ретельно, аякже, щоб нічого не забути, от тільки забувся налаштувати будильник
Внутрішній голос не підвів, але все одно трохи проспав…
А ще на нас чекав дуже низький рівень води і затяжний спуск човна, що його вже приготували для зимівлі
Вся ця ранкова метушня з елементами фізкультури, в купі з першими що найменше п’ятьма абсолютно пустими «якорями» і помножена на «пречудову» погоду, налаштовувала на серйозний «дзен», що часто межував з повним фен-шуєм
Втім, коли ми, все ж таки, знайшли «свою рибу», щоправда, та плавала серед «не нашої риби»
, і мені вдалося спіймати кілька судачків, розбавлених кількома окунцями, під тривожний свист пролітаючих біля нас джигів конкурентів, я зрозумів, що це вже справжня нірвана
Перерва на обід стала маленькою ложкою меду. Затишний, захищений від вітру берег, гарячі смажені сосиски та кілька чарок портвейну-як-у-суху-землю стали справжнім дарунком богів
Друга частина нашої риболовлі майже нічим не відрізнялась від першої, от тільки, півтора десятки хвостів на трьох трохи поправили, так би мовити, фінал цього без перебільшень трудового дня
І на останок кілька фото.