Гори,
День перший.
Встав досить рано 4:30 – темно. Біля коханої тепло і затишно
, тому подрімав ще до 5:30.
Щоб далеко не ходити, перші проводки біля бази - глухо, збентежений пішов в верх по річці. На звичних місцях де мала б бути риба, пусті проводки заставляють не те щоб нервувати, але якесь занепокоєння і загальна збентеженість присутня. Вже навіть полізли думки в голову, що краще б на Дунаєц не їздив, там рибалка легша, от я і розслабився і не можу в нас пристосуватись. Знову всі літні перспективні місця мовчать. Поступово наблизився до великого плеса з досить пристойною глибиною, ні на що не надіюсь роблю закиди піднімаючись в верх по течії. І ось з глибини за Александрою піднімається потоковець, обережно торкає і дуже гонорово відвалює в глиб. Поведінка риби ще більше вносить безлад в думки, настільки що починаю помічати гриби, грибів дофіга, лисичок дуже багато, а поряд з лисичками і білі ростуть. Занурившись 2 рази в глиб лісу на метрів 10 від берегу річки, загалом знайшов десь з півтора десятка білих, чуток пофоткав їх і пішов далі, різати гриби в плани не входило.
Білі росли табунцями
орієнтовно по 5 штук, на території радіусом 3-4 метри. Лисички гронами.
На досить глибокій воді знову отримав два клювання з подальшим сходом. І там же все таки беру одного невеличкого потоковця до фото.
Зауважив що потоковець вів себе геть як не потоковець, якийсь вайлуватий лящ, ті що зійшли поперевалювались декілька раз з боку на бік і капець.
Потім ще одне делікатне браніє і все.
Висновок: - риба якщо і клює то на глибоких ділянках, веде себе кволо, і бранія мляві. При тому всьому що вода холодна і не відрізняється температурою ніж в маленьких потічках.
Знову полізли в голову дурні думки, що риби немає, що її виловили місцеві мухарі і все в такому роді. По дорозі назад якраз зустрів 2-х аборигенів, снасті в них моцні, ловлять до речі теж на дві мухи, як при євронімфингу,
, правда жилка не тонше 0,35мм, і на телескопічній вудці замість декількох колін вставки з дрючків. Правда потрібно віддати належне, ловили в правильних євронімфових місцях, хвацько, зі свистом розсікаючи повітря, посилали своїх кузях на межу бистрини і відбійної течії. Ну але справи в них були ще гірші ніж в мене, вони риби навіть не бачили
. Один з аборигенів поцікавився як в мене справи, потім глянувши на мою Олександру, експертно заявив що треба менші рибки ставити, я трошки зніяковів, від повчань
, щось бовкнув на заразок «не хочу калічити рибу», посміхнувся і пішов на базу. Після того як відійшов від зухвалих повчань місцевого, почав бубнити про себе, «Ти б ще горішиною ловив» «Та ти своїми павуками всю рибу розлякав, навчись фазантейлів в'язати, лапоть»
Також на одному з пулів знайшов ще одну моцну принаду, навіть з повідком
День другий.
Проснувся в 5:00. Кохана каже що був дощ, ще й вчорашнє фіаско геть звело нанівець запал до риболовлі. Виліз з ліжка в 6:30
Чи то настанови місцевого (стосовно зменшення приманок), чи просто захотілось отримувати задоволення від закидів і делікатної ловлі, але на другий день я взяв вудку з іменем Tancho і вирішив ловити 35 ріджом
Відмітив що дощик вплинув на стан води, вона посіріла, але цілком придатна для риболовлі, я навіть більше полюбляю таку воду, тому що можна себе вести більш сміливіше.
Відразу з бази отримав схід невеликого потоковця, про себе відмітив - «дурачок вилетів», і без інтузіазму пішов далі. На ямі, де вчора отримав вихід під ноги, з 3 забросу беру потоковця. На виважуванні риба вела себе вже веселіше ніж вчора.
Трохи далі, знову клювання і маленька форелька до фото.
Вирішив трошки затриматись на перспективному місці, просунувшись на декілька метрів вище. Місце представляло собою злив з потужного перекату, на дні великі каменюки. І от вже майже геть зневірившись, отримую гарне браніє і Танчо не дає жодних шансів на злив риби. Потоковець пристойний, і окрас сподобався, навіть брюхо темно сіре
такі ще не попадались
В тому ж місці отримав ще одне файне клювання. Окрилений успіхами, понісся в гору по річці, поки відпочивальники не повилазили з палаток і не почали полоскати свої тельбухи, розлякуючи рибу. На черговій ділянці отримую гарний удар, і миттєвий схід, тупо не засіклась. При цьому можна побачити на фото стан гачків після такого удару. Навіть не уявляю з якою силою вона стискає свої щелепи, але щоб на такій мякій вудці і зовсім без супротиву, тобто вона навіть не сіла, вивернути так трійник я дотумкати не можу.
Гачки на ріджах поганенькі, ну але ж не відверте лайно, вони мені подобаються тим що рибу легко звільняти, тому і не міняю.
Загалом в цей день було піймано 7 потоковців, а також ще було 5 торкань приманки. Сходів риби не було, якщо засікалась, то вже сиділа поки не зробив фото.
Повернувшись до бази, почав робити статистичні закиди, вправлявся у влучності. І от на черговому забросі, в місці в якому я знову ж навіть не сподівався на рибу, відбулось гарне браніє. Цей пструг вирішив показати все на що здатен, спочатку ломанувся вверх по течії, вийшов на свічку, покувиркався в воді, знову свічка, жими в глибину, проте жодних шансів злитись, Танчо йому не дав. Більш того коли я вже дістав фотик щоб сфоткати рибу, відкривши дужку катухи і поклавши вудку, потоковець вивернувся і знову ломанувся в глибину, я вже навіть і не сподівався його знову побачити, але вимотуючи слабину, почув що риба ще тут
Він ще раз вийшов на свічку, проте цього разу вивів його швидко, декілька фото, час на реабілітацію і в воду.
Висновок:
Чи то настанови аборигена
, чи сіра вода і похмура погода, чи заряджена на успіх вудка, але день видався досить вдалим.
p.s.По дорозі додому, все таки купили кошик білих грибів за 60грн