Робочий тиждень видався важким та довгим. Голова вже просто відмовлялась працювати. Хотілося просто відпочити.
Тому в четвер було прийняте вольове рішення вибратися на рибалку в межі славного міста Києва. Сказано - зроблено.
Звечора впакована сумка силікона, вухатих, офсетів і т.д. Котушка вкинута в рюкзачок, а прутик поставлений біля дверей - щоб не забути.
Для більшої мотивації дзвінок куму:
- Будеш?
- Буду!
Пролунало у відповідь.
Робочий день пройшов на диво швидко і продуктивно. І от Залізний Дракон (метро
) несе мене до берегів Сивого і Могутнього діда Дніпра.
Ось виповзає він із печери і вивергає мене з своїх нутрощів на світ Божий.
Дзвінок куму:
- Ти де?
- А я вже тут.
Ноги в руки і біжу, неначе підліток, перестрибуючи по кілька сходинок за раз. Зіркий погляд відразу намітив горду фігуру мого давнього приятеля.
Кум незворушний неначе скеля, чекав на мене, споглядаючи як тече вода, літають птахи, кучкуються фідеристи-дубинщики. Коротке емоційне привітання і вирушаємо на "точку".
Костя свою "скрипочку" вже зібрав (був у нього час, поки я добирався). І доки я налаштовував свій інструмент, він уже почав пробивати води річки на наявність хижаків. А у відповідь тиша... Бачачи таку картину, відразу приймаю рішення половити незвичну для себе рибу - бичка. Монтаж 4 грами "вухатий" + Bait Breath Needle. Повпражнявшись в продиранні його через хащі водоростей, помав покльовку і одного бичка сантиметрів 7-8. Черговий заброс - тень! І монтаж летить далеко і довго... Лопнув шок лідер із монолески. Він раніше постраждав при контакті з камінням. Перевязуюсь і йдем далі.
У кума результативних покльовок так і немає, а я дістаю секретну зброю: попла-поппер! Думав ним звабити краснопера чи верховодку. А ні. Не хоче ковтати наживку. Підлітає
, кусає опарика і відразу випльовує. Але одну верховодку таки дістав.
Почало сутеніти. Кум перейшов на воблери в надії на судачка, а я на "класику" джиг-головка 3 грама + Mans Predator 2". Нащупав на дні розсип камінців і понеслось! Покльовка за покльовкою! Правда реалізація була так собі. До берега доїхав тільки один "велет" сантиметрів на 15. Переходити на менший монтаж уже не хотілось. Та і підморився я трохи.
Кум запропонував поїхати до нього і просто відпочити. Пропозиція була прийнята до розгляду, розглянута і затверджена позитивною відповіддю
А далі посиділки до 4 години ранку, дегустація швейцарського сиру, "хрень" та душевні розмови. Але то зовсім інша історія...