Всім привіт! На минулому тижні марив половити бичка на водосховищі. Відпрацювавши шість днів в свій один вихідний будильник задзвонив о п’ятій ранку, чашка кави, спінінг в руки і на маршрутку. Водій автобуса мене здивував коли запитав дорогу по його маршруту). Майже шоста ранку, і ось воно «Море» так називається Кременчуцьке водосховище. Досвіду ловити бичка на джиг в мене не було, в дитинстві я ловив його більш варварським методом (на р. Дністер ми кололи бичків кухонною вилкою прикріпленою до лижної палки). Перший заброс, полетів рейнс коричневого кольору на 4-х грамах, проводка інтуїтивна, хаотичне дриґання приманки з довгими паузами, за 10 секунд удар аж до… підсікаю, промах. Наступна проводка, удар, засік, бичок добре клює але погано супротивляється. Сам собі думаю так, все що планував йде по сценарію. Після обриву в’яжу чотири грама разом з крейзіфіш, обрив, потім іде три грама і крейзіфіш, тиша, мабуть не докидую, знову 4 грама рачок хоги-хог від лакі джон. Рибка поклевує, достаю ще одного бичка, гарний, фотосесія, і я в стані ейфорії несу рибку до води, І ТУТ ВСЕ ПОЧАЛОСЬ! Дамба укладена плитами з бетону 30 градусів, де вода там слизь, ноги пішли в воду і я по троху почав сковзати на дно, довго борсався, відчував себе безпомічним, разом зі мною в воді опинились мій айфон і блутуз. Після мого спасіння на правій руці залишились заломані нігті, в такому стані рибалка не могла продовжуватись і я вирушив додому зализувати рани та ремонтувати телефон. В наступний вихідний знову поїду, аби тільки пальці зажили.
IMG_1980.jpg IMG_1974.jpg
IMG_1977.jpg IMG_1978.jpg