Будній день... 5 година ранку... Красоти лісостепової зони України, ошатність автентичних українських сіл. Річка зустрічає живописною картиною, кожен поворот і рукав радує око неповторністю і індивідуальністю побережної природи:
Біло-зелено-синій спокій
Сіро-зелено-синій шум
Полювання на лобатого почалося!
Головень був дуже прошений, в загальному прийлось пройти N-нну кількість кілометрів, обловлюючи всі перспективні місця як на спокійній воді, так і на перекатах.
В фаворі були воби, а саме кренки чим менший розмір, тим краще
Мінохи ігнорувалися, як і поверхневі поппери в вигляді жуків/хрущів, так і топвотерів.
З вертухами аналогічна картина - ані тичка, хоча на одному з перекатів влетів злий, дуже голодний наножерешок)))
З колеблом (мікроколеблом) було трохи веселіше, клеваки були, але по причині одинарного гачка без бородки засікти лобатого було непросто.
Нереалізованих покльовок було з десяток. На одному з перекатів прямо на течії влетів на кренк злий, голодний матрос грам на 100. В загальному, кльов періодино радував десь до 12 дня, тільки почало припікати сонце, риба сховалася і було вирішено змотувати вудки.