Незважючи на спеку вирішив поїхати на рибалку. На кльов сильно не розраховував, а значить буде більше часу для продовження тесту DAIWA SS AIR 8.1L. Попереднього разу ловив тільки на воблери, сьогодні ж добавив джиг і коливалки. Тепер по черзі. При першому знайомстві з SS AIR склалось враження, що місце її в серванті, а не серед рибацьких принад (дуже делікатною здалась), та далі перше враження забулось. Перша намотка флюра Sunline Super FC Sniper (амер. ринок) 8 lb у кількості ~ 45 м , була сприйнята катушкою в штики. Тобто, або не летить, або бородить (ардентівський кондиціонер ділу не допоміг). Та знаючи не любов деяких катух до цієї жилки, вона була змотана і замінена на 50 м 6 lb R18 від курехи (на BFS альдебарані FC Sniper вів себе краще). R18 теж не файнес флюр, але для лайту і вище напевно один з улюбленних. Катушка була прикрученна до вудилища Daiwa Air Edge до 10,5 г. Палочка басова, тому більше приділяв увагу тим приманкам які вона в змозі переварити, а саме воблери від малого хамсина до орбіта 80 (для якого вже просилось 8lb) і техас, джиг від 3 до 10г + приманка. З перечисленними приманками катушка справлялась дуже впевненно і спокійно, колебло летіло непогано, але для викриття повного потенціалу катушки потрібна відповідна вудочка. Думаю нижня вага при 4lb флюрі при нормальному "кастингу" риболова десь від 1,5г + приманка на якомусь ареа вудилищі. Стоять мікропідшипники з дуже легким стартом, пружина в шпулі м'ягенька і при невеличкому вітрі робота тормозів сподобалась. До кнобів швидко звикаєш. Дальність хороша, трошки нижча від T3 air (навідь при виставленнні вічка посередині), але дуже пристойна. Лінійним тормозам трошки програвала, а баранчика десь 5 - 10 % перекидувала. При вітряній погоді результати думаю поміняються. Загальне враження позитивне, тільки потрібно підібрати відповідну вудку. Ну і фото "комбо-конкурентів"
