Свій перший рибальський рекорд я поставив років з 25 тому. Була це щука 8,9 кг; 108 см. До речі, цей результат не перевершений мною і по сьогодні.
Постало питання «увіковічення» трофею. Спосіб підказав Андрій, мій надійний товариш у рибальських мандрах. Ось його суть: на вогку, липку рибу накладаємо папір, обводимо контур, всередині контуру натираємо графітовим порошком, підмальовуємо очі і плавники – відбиток готовий. Андрій назвав його «японською фотографією». Я зробив два «японські фото» свого трофея. Одне для себе, друге подарував Андрію.
Минуло три роки. 15.11.86. У цей день я рибу не ловлю – родинне свято. Андрій поїхав сам. Наступного дня мене чекав сюрприз – «японське фото» щуки на 10,9 кг; 109 см, яку він піймав того дня. Андрія цікавила тільки щука. Спінінг – рапіра, блешня – «королева Дніпра» велика. Спосіб – сьогоднішньою термінологією – джигінг. Мрія – пудова щука.
Пізніше наші життєві шляхи розійшлися. І ось, років з 5 тому, випадкова зустріч. Андрій рибалити кинув, але мрію свою здійснив. Щука десь під 16 кг на його рахунку є. Жаль тільки «японське фото» цього «крокодила» в натуральних розмірах мені побачити не вдалося.