Історія однієї риболовлі

Що це ти вже шаманиш? Ти тим своїм фідером тільки махаєш, а ловити коли, непереставав глузувати дідусь. А я мовчу зціпивши зуби і думаю: нічого, нічогорезультат покаже. Ех прут це ж витвір мистецтва оце снасть, а цей фаш хфідер, годиться щоб від комарів відмахуватись. Раніше, і без ваших фідерів отакених ляшів ловили, дідусь розвів оуками так широко, що мені у мене на губах з'явилась посмішка. Чого ти смієшся? Ти мені що невіриш? Продовження я знав дуже добре. Спочатку я буду вислуховувати яка була колись риба, потім те що це все дурниця ці прикормки, нічого краще паніровочних сухарів і пшона немає, а це тільки викинуті гроші. Так як я не збирався вислуховувати те що вже чув неоднаразово, знервовано випалив: Непризнаєте сучасних методів риболовлі - то я доведу. Давайте так, ловимо на кількість, Ви виграєте- ваша взяла, а якщо я виграю, то пообіцяєте що більше незкажете нічого поганого про те як я ловлю. І Почалася справжня заруба. Три прута проти одного фідера. Досвід проти техніки. Я не міг прогати так як відстоював права всіх фідерістів, атже немає нічого гіршого коли готуєшся все робиш правильно, находиш бровку, ловиш в темпі, а якийсь сталевар біля тебе шпурляє непонятно куди і ловить, а в тебе нуль. Але зараз я не міг такого допустити. Точку я вже вибрав. Яскраво виражена перша бровка з ракушкою. Стартовий закорм 7 годівниць. Корм покупний, мілкого помолу. Так як грали на хвости, то вибрав тактику швидкої темпової ловлі. Мій суперник теж напевно виріши перейти на ловлю мілкої риби, так як добавив ще пачку паніровки до свого пшона, щоб було більше муті. Перезакид я робив раз в дві хвилини.
-Я ж кажу тільки то робиш, що комарів ганяєш, мало це схоже на рибалку....
Далі я вже неслухав я зосередився на тому як досягнути результату. Сталю метровий повідець з 0.12 жилки з 12 гачком, на якому апетитно висить бутерброд опариша з мотилем. Івже десь на шостій годівниці клювання маленької плотвички. Дідусь єхидно: А це як рахувати? Може як половину?
Я усміхнено відповідаю: Хвіст є значить ціла.
Наступна рибка заставила мого апонента. А далі в мене справи пішли на краще. На мій десяток дідусь міг поставити лише дві три рибки. І вже під кінець риболовлі було видно, що він почав хвилюватися, ходив туди сюди між прутами, той закидав, той вже виматував, що він тільки не робив, здавалося б якщо дати йому бубон то піде витанцьовувати. А я відчував усебе в кармані золотий ключик. Нервово попоглядаючи на годинник на якому залишалось всього п'ять хвилин, мій суперник почав засмучуватись, а я щей вирішив підсолити: А Ви поставте пучок черв'яків, може влетить лящ такий як Ви раніше ловили. Але дідусь не образився, а навпаки йиго ніби осінило. Він швидко вимотав один прут насадив на один гачок два товстих черв'яка, закріпив все опаришем і закинув. І ось пробив той час. Я щасливо виматую сеасть смакуючи перемогу. Але тут я почув характерний двін дзвоника, підсічка і мій дідусь щось тягне. Спочтку я невірив думав водорості чи ще щось, але коли прут почав відігравати характерні лящові жими я побіг за підсакою. Кілька хвилин і півтора кілограмовий бронзовий красень лящ красується на березі. Усі були щасливі: я бо переміг, а дідусь, бо впіймав хорошого ляща, вперше за довгий час.