Назад   ОБЩАЛКИ ДОМА РЫБАКА > Blogs > ostap
<Отчеты> <Барахолка> <Общалка, Объявления> <Галерея> <<Дневники>>

Примітки

Rate this Entry

За карасем у заплаву річки Трубіж

Posted 21.02.2016 at 23:08 by ostap
Updated 21.02.2016 at 23:16 by ostap

Напевно я не помилюсь, якщо скажу, що немає такого рибалки, який би хоч раз у своїй рибальській кар’єрі не ловив карася. Та й серед тих, хто не вважає себе рибалкою, а тільки в дитинстві або юності захоплювався риболовлею, а потім закинув це заняття, саме карась був першою рибацькою здобиччю. Одним словом, карась - бажаний трофей, як починаючого, так і досвідченого риболова.
Свого часу я також розпочинав свою рибацьку кар’єру з лову карася на поплавцеву вудку. Приїжджаючи до бабусі в село на літні канікули, весь свій вільний час проводив біля ставка, який знаходиться в кінці нашого городу. На цьому ставку можна було за дві-три години риболовлі насмикати до 20-30 штук карасиків. Але всі вони були не більші 10 см. Звісно попадалися і досить достойні екземпляри до 200 гр., проте вкрай рідко. Поступово така риболовля почала потроху набридати.
І от у пошуках більш вагомих трофеїв, я вирішив сходити у заплаву Трубіжа, де було багато меліоративних канав. Місцем лову була обрана канава шириною 5 метрів і глибиною близько 1 метра, яка впадала в Трубіж.
На місце я прибув о 14-ій годині. Оскільки це була середина липня, то вся канава була майже повністю затягнута суцільним ковром водяної рослинності і ряски. Довелося трохи часу витратити на пошук підходящого місця. Я знайшов невеличке „вікно” посередині канави, десь 50 см у діаметрі, яке було вільне від водоростей, і почав облаштовуватися на облюбованому місці. Поряд ріс кущ верболозу, який добре прикривав мене від пекучого літнього сонця. Отже, місце, як мені здавалось, було просто ідеальним для майбутньої риболовлі, залишалось тільки спіймати рибу.
Місце обране, тепер можна починати підгодівлю. В якості підгодівельної суміші я використовував звичайний комбікорм, яким моя бабуся підгодовувала поросят. Грунт я туди недодавав. Стартова підгодівля є основною, тому спочатку вкидав до 10 кульок комбікорму. Потім, в процесі риболовлі, по мірі припинення клювання додавав по 2 невеличких кульки.
Початок покладено. Тепер неквапливо можна розмотувати свої снасті. На той час я використовував прості чотириметрові бамбукові вудлища. Основна волосінь 0,25-0,28 мм, оскільки іноді доводилось „видирати” карасів з самої гущі водяної рослинності. Повідці з тієї самої волосіні , довжиною 7-10 см. Гачки №6 по вітчизняній нумерації. Поплавок з гусячого пера, вантажопідйомністю не більше 2,5 гр.. На кожному вудлищі по два гачки. Оснастка далеко не спортивна, але карась ловився, і до речі непогано.
Що стосується наживки, то застосовував тільки гнойового черв’яка. Насаджував по одному на кожен гачок. Жало гачка обов’язково закривав. В процесі риболовлі слідкував за тим, щоб черв’як обов’язково був живим, тому що на нерухому насадку карась майже не клював.
Наживку у будь-якому випадку клав на дно. Відпуск регулював таким чином, щоб поплавок до поверхні води утворював кут близько 40˚. Тоді під час клювання карася поплавок просто „лягав” на воду.
Перші клювання відбувались десь через 40-50 хвилин після підгодівлі. Але це були, можна сказати, тільки випадкові карасі. Розпал клювання припадав на 18-19 годину, тобто десь через 4 години після стартової підгодівлі. Про підхід карасевої зграї до підгодованого місця, часто сповіщали бульбашки, які з’являлися на поверхні води. У нас в селі кажуть, карась „мулиться”, тобто шукає їжу в придонному грунті. Всі клювання були досить впевненими, сходів практично не було. Якщо не встигав своєчасно підсікати, карась одразу затягував снасть у гущу водяної рослинності. Проте міцна волосінь на відмінно справлялась з таким завданням, не даючи жодного шансу рибині.
Всі виловлені карасі були як на підбір, приблизно 100-200 гр.. Найбільший, якого я тоді спіймав, затягнув на 300 гр.. За одну риболовлю можна було наловити до 3 кг мірних карасів. Попутно частенько попадався непоганий лин. Та й хто б відмовився від золотистого красеня у своєму садку!
Зараз в тих місцях вже немає такої прекрасної карасевої риболовлі, як в роки моєї юності. Канави кожного року майже повністю пересихають, тому що рівень води в них уже давно ніхто не регулює. Однак і регулювати його немає чим. Ще в кінці 90-х років минулого століття, збирачі металів порозкрадали усю систему шлюзів. Та все ж незважаючи на це, спогади про вдалі риболовлі минулих часів у заплаві Трубіжа, ще довго будуть зігрівати мою душу.
Posted in Uncategorized
Переглядів 11728 Comments 0
Total Comments 0

Comments

 
Total Trackbacks 0

Trackbacks




Часовий пояс GMT +3. Поточний час: 02:26.

vBulletin 3.8.7 ; Copyright © 2000-2024 Jelsoft Enterprises Limited
Переклад: © Віталій Стопчанський, 2004-2010

Без ГМО Kapitan.ua mirrybolova.com.ua
Лодочные моторы на motor.com.ua